Молімося за всіх зниклих безвісти Захисників і Захисниць України.
«Мамо, все добре…
Тримайся, рідна, не плач.
Тут важко, але ми стоїмо.
За наш дім, за наше небо, за вас.
Твої молитви бережуть мене щодня.
Я обов’язково повернусь, тільки вір.
Обійму тебе міцно й скажу:
“Мамо, ми вистояли…”»
Такими словами розпочався захід до Дня Матері, який пройшов в Недобоівська сільська публічна бібліотека за участі представників сільської ради, бібліотеки, церкви АСД села Ширівці, Недобоівці та родин зниклих безвісти (полонених) .
Є біль, який неможливо описати словами…
Це біль родин, які щодня живуть між надією і невідомістю.
Родин, у яких війна забрала спокій, сон і впевненість у завтрашньому дні. Кожен новий день для них починається з молитви й очікування. Кожен телефонний дзвінок змушує завмирати серце.
Кожна звістка — це надія. І кожна тиша — важке випробування для душі.
Ніхто не здатен до кінця зрозуміти, що відчуває мати, яка чекає сина…
Дружина, яка щодня вдивляється у фото коханого…
Дитина, яка мріє почути голос тата…
Та разом із болем живе й надія.
Надія, що найдорожчі повернуться.
Надія, яка тримає серце й не дає зламатися.
Нехай Господь дає сили пережити найважчі хвилини, дарує терпіння, душевний спокій та віру. Нехай береже рідних, де б вони не були,і допоможе кожному зниклому безвісти ( полоненому) повернутися додому.
Молімося за всіх зниклих безвісти Захисників і Захисниць України.
Пам’ятаймо, що за кожним ім’ям — любляча родина, зранене серце й велика надія на зустріч.
Нехай у кожному домі, де сьогодні чекають, обов’язково пролунають найцінніші слова:
Я повернувся, я живий…
