Зник безвісти молодший сержант Кречуняк Руслан Іванович
І знову чорна звістка, від якої стискається серце й холоне душа…
І знову біль, сльози та тиша, в якій так важко дихати.
Зник безвісти молодший сержант Кречуняк Руслан Іванович, житель села Керстенці під час виконання бойового завдання поблизу н.п.Покровськ Донецької області.
Ще вчора він був поруч — жив, усміхався, будував плани, мав мрії, рідних і дім. А сьогодні — невідомість. Найстрашніше слово, яке тільки може бути. Ні відповіді, ні пояснення, лише надія, що не згасає…
Для родини це не просто новина — це щоденне випробування, безсонні ночі, молитви крізь сльози й постійне очікування дзвінка, будь-якого знаку, будь-якої звістки. Для громади — це ще одна рана, ще один біль, який ми переживаємо разом.
Віримо, що Руслан живий. Віримо, що дорога приведе його додому. Просимо всіх небайдужих не мовчати, згадати, подивитися навколо, відгукнутися, якщо хтось щось знає або бачив.
Нехай Господь береже Руслана Івановича, де б він не був.
Нехай дасть сили рідним витримати цю страшну невідомість.
І нехай ця історія завершиться поверненням додому, обіймами й сльозами радості.
