ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ - ВОНИ ВІЧНО ЖИВУТЬ У НАШИХ СЕРЦЯХ! ВАЛЕРІЙ РОТАР...
ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ - ВОНИ ВІЧНО ЖИВУТЬ У НАШИХ СЕРЦЯХ!
ВАЛЕРІЙ РОТАР...
Народився 1963 року в селі Долиняни (Хотинський район, Чернівецька область). Закінчив долинянську школу, створив сім'ю, проживав в своєму селі.
У часі війни під час однієї з хвиль мобілізації просився на фронт — замість сина, котрий отримав повістку, тоді Валерія не призвали. На фронт пішов добровольцем — підписав контракт у квітні 2016 року; хотів піти ще раніше, але чекав на повернення з фронту старшого сина. Пройшов перепідготовку, солдат 8-го окремого мотопіхотного батальйону «Поділля» 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади; лінійний наглядач.
5 липня 2016 року пополуночі підрозділ прибув в район Мар‘їнки, щойно особовий склад пройшов інструктаж та отримав бойові завдання, як почався обстріл терористів із крупнокаліберної артилерії, котрий тривав 2 години. Валерій загинув близько 3-ї ранку.
Похований у Долинянах, в останню дорогу Валерія проводжали живим коридором вулицями Хотина та Долинян, школярі та студенти під національними стягами кидали квіти під колеса автівки, дорослі й діти проводжали на колінах.
Без Валерія лишились мама Марія Василівна, сестра Світлана з доньками, брат Анатолій з дружиною, два сини — 1984 та 1990 року народження.
Указом Президента України № 363/2017 від 14 листопада 2017 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
6 листопада 2017 року в Долинянській ЗОШ відкрито та освячено меморіальну дошку Валерію Ротарю.
Вічна пам’ять Героям, які полягли в боях за нашу вільну, незалежну Україну!
Вічна їм Слава!
