Головне управління ДФС у Чернівецькій області інформує
Наталія Чернівчан провела інтернет – конференцію на тему застосування РРО та проведення готівкових розрахунків
Днями у фіскальному відомстві проведено інтернет - конференцію. На запитання платників податків відповідала заступник начальника Головного управління ДФС у Чернівецькій області Наталія Чернівчан.
За її словами, фіскали прагнуть до максимальної прозорості та ефективної співпраці з усіма платниками. Задля цього продовжують розвивати методи взаємодії та постійно вдосконалювати систему зворотнього зв’язку – зокрема формат он-лайн конференцій.
Такі заходи завжди користуються великим попитом серед суб’єктів господарювання області, адже у платників податків є можливість зі свого робочого місця обговорити питання адміністрування податків.
Пропонуємо до уваги, найактуальніші питання з якими звертались абоненти:
Скажіть, чи є обмеження виплату зарплати готівкою?
З 15.02.2019 р. набрала чинності постанова Нацбанку від 12.02.2019 р. № 37, якою, зокрема, внесено зміни до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні. Зміни стосуються наступного:
Розширено перелік випадків, на які не поширюються обмеження готівкових розрахунків між суб'єктами господарювання та фізичними особами у розмірі 50 000 грн, зокрема і на виплати, пов'язані з оплатою праці, та на використання готівкових коштів з фонду оперативно-розшукових (негласних слідчих) дій.
Уточнено, що готівка, яка надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі.
Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги, є забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ст. 44 ПКУ і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками до відповідних книг обліку (КОРО - у разі її використання).
Оприбуткуванням готівки в касах суб'єктів господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням КОРО без застосування РРО, є занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.
Оприбуткування та облік фізичними особами - підприємцями отриманих доходів здійснюється в книгах обліку доходів і витрат (або книгах обліку доходів) у порядку, визначеному ПКУ.
Небанківські фінансові установи, які отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків, та, крім операцій з приймання готівки для подальшого її переказу, здійснюють видачу переказів готівкою, установлюють ліміт каси з урахуванням особливостей їх діяльності та режиму роботи таких установ в сумі, необхідній для забезпечення своєчасного та в повному обсязі виконання зобов'язань з виплати сум переказів за першою вимогою отримувача.
Чи застосовувати РРО при безготівкових розрахунках?
У разі здійснення суб’єктом господарювання розрахунків при продажу товару (наданні послуг) у безготівковій формі (перерахування коштів з розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок або при перерахуванні банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів), то в такому випадку дані розрахунки вважаються безготівковими та проводяться без застосування РРО. Документами, що підтверджують постачання товарів (надання послуги) при безготівкових розрахунках, можуть бути накладна, акт виконаних робіт, товарний чек або інший письмовий документ, що засвідчує передавання права власності на них від продавця до покупця.
При здійсненні розрахункових операцій в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) застосування РРО відповідно до вимог Закону про РРО є обов'язковим.
Чи потрібно застосовувати касові апарати при продажу пива у пляшках і бляшанках у роздріб?
Відповідно до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» визначено основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртом, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів на території України.
Статтею 1 Закону № 481 визначено наявність обладнаного касового апарата або розрахункової книги у місцях торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.
Разом з цим Законом України від 6 липня 1995 року № 265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — Закон № 265) визначено правові засади застосування касових апаратів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій або безготівковій формі.
Статтею 2 Закону № 265 визначено, що розрахункові операції — приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів або послуг, видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати у безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Слід зауважити, що Закон № 265 з питань застосування (незастосування) касових апаратів є спеціальним Законом. Таким чином, предметом регулювання Закону № 265 є розрахункові операції як приймання від покупця готівкових коштів за місцем реалізації товарів.
Враховуючи викладене, предмети регулювання Закону № 481 та Закону № 265 — різні. Проте зазначені нормативно-правові акти регулюють суміжні правовідносини та містять колізійні норми у частині можливості застосування розрахункових книжок при здійсненні роздрібної торгівлі пивом.
Згідно із ст. 10 Закону № 265 перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування касових апаратів з використанням розрахункових книжок, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів, при перевищенні якого застосування касових апаратів є обов’язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної економічної, фінансової політики. Розрахункові книжки не застосовуються у випадках здійснення підприємницької діяльності, визначених ст. 9 цього Закону.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» затверджено перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування касових апаратів з використанням розрахункових книжок (далі — Перелік).
Постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2017 року № 984 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 р. № 1336» п. 1 Переліку викладено у новій редакції.
Відповідно до нової редакції п.1 здійснення роздрібної торгівлі пивом у пляшках і бляшанках за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів, фізичними особами-підприємцями, які сплачують єдиний податок без застосування касових апаратів з використанням розрахункових книжок, не передбачено. Враховуючи викладене, при здійсненні роздрібної торгівлі пивом у пляшках і бляшанках необхідно керуватись нормами Закону № 265 та застосовувати касові апарати.
Чи потрібно при розрахунку суб’єктом господарювання ліміту залишку коштів у касі підприємства окремо виділяти позареалізаційні надходження?
Ліміт каси встановлюється підприємствами самостійно на підставі розрахунку ліміту залишку готівки у касі, що підписується головним (старшим) бухгалтером та керівником підприємства (або уповноваженою ним особою). До такого розрахунку приймається строк здавання підприємством готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений відповідним договором банківського рахунку. Для кожного підприємства та його відокремленого підрозділу складається окремий розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі.
Установлений ліміт каси затверджується внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства. Для відокремлених підрозділів ліміт каси встановлюється і доводиться до їх відома відповідними внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства - юридичної особи (п. 5.2 Положення № 637).
Підприємства, що розпочинають свою діяльність, а також підприємства, діяльність яких була пов’язана винятково з безготівковими розрахунками та які відповідно до встановленого законодавством України порядку отримують право на здійснення додаткового виду діяльності, що передбачає здійснення готівкових розрахунків, на перші три місяці їх роботи ліміт каси встановлюють згідно з прогнозними розрахунками. Установлений з урахуванням прогнозних розрахунків ліміт каси у двотижневий строк після закінчення перших трьох місяців їх роботи переглядається за фактичними показниками діяльності відповідно до вимог вищезазначеного Положення.
Отже, при розрахунку суб’єктом господарювання ліміту каси окремо виділяти позареалізаційні надходження нормами Положення № 637 не вимагається.
Як суб’єктами господарювання розраховується ліміт каси?
Відповідно до п. 50 розділу V Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від 29.12.2017 р. № 148 установа, підприємство, небанківська фінансова установа на підставі цього Положення та з урахуванням особливостей роботи зобов’язані розробити та затвердити внутрішнім документом порядок розрахунку ліміту каси установи, підприємства, небанківської фінансової установи та їх відокремлених підрозділів. У розрахунку враховується строк здавання установою, підприємством, небанківською фінансовою установою готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений відповідним договором банківського рахунку. Ліміт каси установи, підприємства, небанківські фінансові установи встановлюють на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси за рішенням керівника установи, підприємства, небанківської фінансової установи або уповноваженої ним особи.
При цьому зазначаємо, що для розрахунку ліміту каси установа, підприємство, небанківська фінансова установа може вибирати будь-який період вибірки для розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси.
Установа, підприємство, небанківська фінансова установа затверджує внутрішніми документами установлений ліміт каси. Для відокремлених підрозділів ліміт каси установлюється і доводиться до їх відома відповідним внутрішнім документом установи, підприємства - юридичної особи, небанківської фінансової установи.
Установи/підприємства, що розпочинають свою діяльність, а також підприємства, діяльність яких була пов’язана виключно з безготівковими розрахунками та які відповідно до встановленого законодавством України порядку отримують право на здійснення додаткового виду діяльності, що передбачає здійснення готівкових розрахунків, на перші три місяці їх роботи (з дня першого готівкового розрахунку) ліміт каси встановлюють згідно з прогнозними розрахунками. Ліміт каси, установлений з урахуванням прогнозних розрахунків, у двотижневий строк після закінчення перших трьох місяців їх роботи переглядається за фактичними показниками діяльності.
Як оприбутковувати готівку при цілодобовому режимі роботи?
У разі якщо суб’єкт господарювання працює цілодобово (робоча зміна розпочинається одного календарного дня o 11 год 00 хв, а закінчується наступного календарного дня до 11 год 00 хв), оприбуткування готівки здійснюється у повній сумі її фактичних надходжень на підставі даних розрахункових документів шляхом формування та друку фіскальних звітних чеків («Z-звітів») і їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО. При цьому дата оприбуткування готівки у КОРО має відповідати даті роздрукування фіскальних звітних чеків РРО («Z-звіт» має роздруковуватися після завершення робочої зміни до 11 год 00 хв).
Якими документами можна підтвердити постачання товарів (надання послуги) при безготівкових розрахунках?
У разі здійснення суб’єктом господарювання розрахунків при продажу товару (наданні послуг) у безготівковій формі (перерахування коштів з розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок або при перерахуванні банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів), то в такому випадку ці розрахунки вважаються безготівковими та проводяться без застосування РРО. Документами, що підтверджують постачання товарів (надання послуги) при безготівкових розрахунках, можуть бути накладна, акт виконаних робіт, товарний чек або інший письмовий документ, що засвідчує передавання права власності на них від продавця до покупця.
При здійсненні розрахункових операцій в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) застосування РРО відповідно до вимог Закону про РРО є обов'язковим.
Чи видається розрахунковий документ при продажу товарів через Інтернет?
При здійсненні розрахунків за товари (послуги) суб’єкти господарювання зобов’язані відповідно до Закону про РРО застосовувати РРО, у тому числі у разі здійснення безготівкових розрахунків за допомогою платіжних карт або платіжних систем із використанням мережі Інтернет. При цьому розрахункові документи при продажу товарів (послуг) через мережу Інтернет видаються у випадку їх безпосереднього надання споживачу, під час передачі йому товару чи надання послуг. У розрахунковому документі (касовому чеку з РРО) обов’язково має бути вказано форму оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит тощо).
Водночас у разі проведення розрахунків між суб’єктами господарювання у безготівковій формі через установи банків з розрахункового рахунка суб’єкта господарювання, який отримує товари, роботи (послуги), на розрахунковий рахунок постачальника товару, робіт (послуг) згідно з рахунком-фактурою, договором тощо, РРО не застосовується.
Чи потрібен РРО при продажу товарів за договорами комісії платниками єдиного податку?
Фізичні особи – підприємці платники єдиного податку, у тому числі які здійснюють продаж товарів за договорами комісії, обсяг виручки яких протягом календарного року перевищив 1,0 млн грн, зобов’язані при провадженні своєї господарської діяльності застосовувати РРО з видачею в обов’язковому порядку розрахункового документа встановленої форми на повну суму проведеної операції або перейти на використання виключно безготівкових розрахунків.
Деклараційна кампанія – 2019:
Отримали дохід згідно з договором про довічне утримання,
подайте декларацію про доходи
Фахівці Головного управління ДФС у Чернівецькій області звертають увагу, що згідно пп.164.1.1 та пп.164.1.2 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України фізична особа, резидент або нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження з України є платником податку на доходи фізичних.
При укладанні договору довічного утримання відчужувач одержує дохід у вигляді вартості матеріального забезпечення та послуг з догляду, визначених у договорі. Відповідно до пп.14.1.54 п.14.1 ст.14 ПКУ дохід з джерелом його походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України, зокрема, у вигляді інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов цивільно-правового договору.
Згідно ст.744 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором довічного утримання одна сторона передає другій стороні у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та доглядом довічно. Обсяги обов’язків набувача встановлюються за згодою сторін у договорі.
Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (пп.168.2.1 п.168.2 ст.168 ПКУ).
Отже при отриманні від фізичної особи доходу у вигляді вартості матеріального забезпечення та послуг з догляду, визначених у договорі довічного утримання, відчужувач зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи не пізніше 2 травня 2019 року за наслідками 2018 року, а також сплатити податок з таких доходів не пізніше 31 липня 2019 року.
Для отримання консультацій щодо подання декларацій про майновий стан і доходи звертайтеся до ЦОПів фіскальної служби регіону: адреси та графік їх роботи розміщено за посиланням http://cv.sfs.gov.ua/okremi-storinki/tsentri-obslugovuvannya-platnikiv-poda/.
«Глибинні» ресурси Буковини поповнили казну понад 17,5 млн. грн.
Саме такий обсяг рентних платежів у січні-лютому 2019 року сплатили до зведеного бюджету суб’єкти господарювання Чернівецької області – розповідають у регіональній фіскальній службі.
Зокрема, платники регіону сплатили 10,4 млн. грн. рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів. Крім того, рентної плати за користування надрами надійшло понад 4.4 млн. грн. Що стосується рентної плати за спеціальне використання води, то скарбниця отримала більше 2,7 млн. грн.
У Головному управлінні ДФС у Чернівецькій області наголошують, за вказаний період, згідно з розподілом коштів до державного бюджету спрямовано 8,4 млн. грн. рентних платежів. Натомість, у розпорядженні місцевих громад регіону залишилось більше 9,1 млн. грн. надходжень від користувачів природних ресурсів.
Відтак, у розрізі районів це наступні показники: Вижницький - 2,2 млн. грн., Герцаївський - 84,5 тис. грн., Глибоцький – 727,3 тис. грн., Заставнівський – 120,0 тис. грн., Кельменецький – 297,8 тис. грн., Кіцманський – 691,2 тис. грн., Новоселицький – 228,4 тис. грн., Путильський – 1,5 млн. грн., Сокирянський – 300,0 тис. грн., Сторожинецький – 1,3 млн. грн., Хотинський – 266,8 тис. грн., м. Чернівці – 490,2 тис. грн., м. Новодністровськ – 884,3 тис. грн.
Із ставками місцевих податків і зборів можна ознайомитись на офіційному веб-порталі ДФС України
У Головному управлінні ДФС у Чернівецькій області нагадують, що відповідно до вимог чинного податкового законодавства ДФС України оприлюднює на офіційному веб-порталі зведену інформацію про розмір та дату встановлення ставок місцевих податків і зборів на відповідних територіях.
Інформація, щодо ставок податків і зборів, встановлених кожним органом місцевого самоврядування в Чернівецькій області, розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/stavki-mistsevih-podatkiv-ta-zboriv/chernivetska-oblast
Крім того, звертаємо увагу, що оскільки ДФС України не наділена повноваженням здійснювати контроль за своєчасністю та правильністю прийняття органами місцевого самоврядування рішень про встановлення місцевих податків і зборів, платники податків для уточнення інформації щодо прийнятих рішень можуть звертатися до місцевої ради, на території якої знаходяться об'єкти оподаткування.
Запитання від платника
Які суми не включаються до складу доходу ФОП платника ЄП?
Відповідно до п. 292.11 ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями до складу доходу, визначеного п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ, не включаються:
суми податку на додану вартість; суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів; суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм;
суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) - платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів;
суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ, вартість яких була включена до загального оподатковуваного доходу фізичної особи - підприємця; суми податку на додану вартість, що надійшли у вартості товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених (поставлених) у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ; суми коштів у частині надмірно сплачених податків і зборів, встановлених ПКУ,
та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що повертаються платнику єдиного податку з бюджетів або державних цільових фондів.
Чернівецькі митники вилучили предмети нумізматики та старовинну прикрасу
Сьогодні вночі у пункті пропуску «Порубне» митного поста «Вадул-Сірет» Чернівецької митниці ДФС припинили спробу незаконного вивезення з України предметів старовини.
Факт адміністративного правопорушення встановлено під час здійснення митних формальностей щодо мікроавтобуса, що перевозив «передачі» зі Львова до Португалії.
За протоколом про порушення митних правил, складеним за ч.1 ст.483 Митного кодексу України вилучено три комплекти кліше для карбування монет періоду правління польського короля Штефана Баторія, три старовинні монети – срібні динарії імператорського Риму «Тит», «Комод» та «Фаустіна» та золота підвіска у вигляді відеречка, що ймовірно датується скіфським періодом. Дані предмети правопорушення знаходилися на дні картонної коробки, заповненої медичними шприцами.
Чернівецька митниця ДФС: з 24 травня до власників транспортних засобів з єврономерами будуть застосовуватися санкції
До вступу норм щодо посилення адміністративної відповідальності за порушення митних правил залишилось 58 днів.
З 24 травня 2019 року вступають у дію нові санкції щодо відповідальності за порушення строків та вимог митних режимів. Зокрема, при перевищенні строків перебування транспортних засобів особистого користування у митному режимі транзиту або тимчасового ввезення більше ніж на 30 діб власнику такого автомобіля загрожує штраф у розмірі 170 тис. грн. або конфіскація транспортного засобу за рішенням суду. Наразі це передбачено чинним законодавством.
У власників автомобілів на іноземній реєстрації є можливість при оформленні транспортних засобів скористатися умовами перехідного періоду, встановленого Законом України №2612-VIII.
Так, до 23 травня 2019 року (включно) митне оформлення транспортного засобу, щодо якого порушені строки та умови (вимоги) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту, здійснюється за умови сплати належних митних платежів та добровільної сплати до державного бюджету коштів у сумі, що дорівнює розміру п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500 гривень). За таких умов особи звільняються від адміністративної відповідальності, передбаченої статтями 470, 481 та 485 Митного кодексу України, за порушення митних правил.
Загалом за період з 23.02.2019 по 25.03.2019 (включно) всього оформлено 207 транспортних засобів особистого користування; сплачено 20,19 млн. грн. митних платежів.
Із загальної кількості розмитнених авто 42 – легкові транспортні засоби, що були ввезені в період з 01.01.2015 до 25.11.2018 і перебувають в Україні у митних режимах тимчасового ввезення або транзиту; сплачено понад 3,76 млн. грн. митних платежів.
29 легковиків перебували на митній території України з порушенням вимог Митного кодексу України. За них власники добровільно сплатили по 8500 за кожне авто. Це звільнило їх від адміністративної відповідальності за недотримання вимог митних режимів при ввезенні транспортного засобу з іноземною реєстрацією.
Здійснити митне оформлення автомобілів для вільного обігу, а також отримати консультації із вказаних питань в Чернівецькій митниці ДФС громадяни можуть за адресою: м. Чернівці, вул. Руська, 248 М. Телефон «гарячої» лінії - (0372) 52-55-82.
Інформує Чернівецька митниця ДФС
У яких обсягах та за яких умов громадяни можуть ввозити на митну територію України або вивозити з митної території України алкогольні напої та тютюнові вироби?
Ввезення на митну територію України громадянами алкогольних напоїв та тютюнових виробів визначається ст. 376 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495 - VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ), відповідно до якої:
1. Ввезення на митну територію України алкогольних напоїв та тютюнових виробів громадянами, які не досягли 18-річного віку, не допускається.
2. Громадяни, які досягли 18-річного віку, можуть ввозити алкогольні напої та тютюнові вироби на митну територію України в ручній поклажі або супроводжуваному багажі без сплати митних платежів та без письмового декларування у таких кількостях із розрахунку на одну особу:
1) 200 сигарет або 50 сигар чи 250 грамів тютюну, або ці вироби в наборі загальною вагою, що не перевищує 250 грамів;
2) 5 літрів пива, 2 літри вина, 1 літр міцних (із вмістом спирту більш як 22 %) алкогольних напоїв.
Умови вивезення (пересилання) громадянами товарів за межі митної території України визначаються ст. 371 МКУ.
Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 373 МКУ не допускається вивезення за межі митної території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів громадянами, які не досягли 18-річного віку.
За два місяці 2019 року підприємствам Буковини відшкодовано майже 30,6 мільйонів гривень ПДВ
Продовж січня - лютого 2019 року збір податку на додану вартість до Державного бюджету склав понад 121,7 мільйонів гривень. У порівнянні з досягнутим рівнем минулого року забезпечено темп росту надходжень на рівні 107,6 відсотка, що в абсолютній сумі становить 8,6 мільйонів гривень – повідомив начальник Головного управління ДФС у Чернівецькій області Віталій Шпак.
За словами Віталія Петровича весь процес адміністрування та відшкодування ПДВ здійснюється за допомогою електронних сервісів ДФС - починаючи від виписки податкових накладних і завершуючи Електронним реєстром автоматичного відшкодування ПДВ. Також, всі виписки податкових накладних та включення їх до реєстру проходять моніторинг через Систему автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризику (СМКОР), що дозволяє блокувати реєстрацію ризикових податкових накладних.
Такі «новації» дисциплінували платників і кількість фіктивних та інших маніпуляцій відчутно зменшилося. Від початку року фіскалами упереджено неправомірне відшкодування ПДВ у 7 суб’єктів на суму 0,6 млн. грн.
В області спостерігається збільшення кількості платників, які заявили про відшкодування цього податку. Зокрема, подано 80 заяв на загальну суму 28,8 млн. гривень. Це на 4 заяви. більше, ніж торік.
Щодо відшкодованих сум, то грошовими коштами відшкодовано на рахунки платників майже 30,6 млн. грн. ПДВ, що на 10,2 відсотки більше ніж за січень- лютий 2018 року.
Деклараційна кампанія – 2019:
Буковинцям, які отримали доходи від здавання в оренду нерухомого майна слід задекларувати їх не пізніше 01 травня 2019 року
Акцентують у Головному управлінні ДФС у Чернівецькій області та нагадують, триває кампанія декларування доходів громадян, отриманих у 2018 році.
Відтак, серед видів доходів, які підлягають обов’язковому декларуванню, доходи від здавання майна в оренду однією фізичною особою іншій фізичній особі, яка не є податковим агентом, тобто не зареєстрована фізичною особою-підприємцем.
Відповідно до п. 1 ст. 810 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) за договором найму (оренди) житла одна сторона – власник житла передає або зобов'язується передати другій стороні житло для проживання у ньому на певний строк за плату.
Розмір плати за користування житлом встановлюється у договорі найму житла (п. 1 ст. 820 ЦКУ).
Отже, укладання договору найму (оренди) житла на безоплатній основі чинним законодавством України не передбачено.
Доходи платника податку – фізичної особи від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування) оподатковуються податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.
Якщо платник податку отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, то такий платник податку зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року.
Разом з тим податковим агентом платника податку – орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об’єктів нерухомості, крім земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю, є орендар.
Якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку – орендодавець. Такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу. Сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи.
Дохід від надання в оренду нерухомості оподатковується за ставкою 18%. Крім того, такий дохід оподатковується військовим збором за ставкою 1,5 %.
У фіскальному відомстві наголошують, Податкову декларацію про майновий стан і доходи слід подати за 2018 рік не пізніше 01 травня 2019 року за формою Податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859.
Чернівецькі митники роз’яснюють про інтелектуальну власність
Ознайомитись з Переліком об’єктів права інтелектуальної власності, включених до митного реєстру можна на сайті ДФС (http://sfs.gov.ua), увійшовши на головній сторінці в рубрику Переліки.
Чи передбачено внесення передоплати за реєстрацію прав інтелектуальної власності в митному реєстрі?
Відповідно до частини першої ст. 398 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде митний реєстр об’єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, на підставі заяв правовласників.
Порядок реєстрації у митному реєстрі об’єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, включаючи форму заяви, перелік інформації та документів, які додаються до заяви, порядок подання і розгляду заяви та ведення реєстру визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (частина третя ст. 398 МКУ).
Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 648, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.06.2012 за № 1034/21346, затверджено Порядок реєстрації у митному реєстрі об’єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону (далі – Порядок № 648).
Так, відповідно до п. 2.3 Порядку № 648 для включення об’єкта права інтелектуальної власності (далі – ПІВ) до митного реєстру правовласник подає до ДФС заяву про сприяння захисту майнових ПІВ (далі – Заява) за формою, наведеною у додатку до Порядку № 648, та документи і відомості, що зазначені у цьому пункті.
Заява та додані до неї матеріали подаються у паперовому та електронному вигляді. У разі подання Заяви в електронному вигляді з електронним цифровим підписом правовласника та електронних копій документів, завірених електронним цифровим підписом правовласника, Заява та додані до неї матеріали в паперовому вигляді не подаються.
У разі відповідності поданих Заяви й матеріалів, доданих до неї, вимогам Порядку № 648 структурний підрозділ ДФС, до функцій якого належить сприяння захисту ПІВ, здійснює реєстрацію відповідного об’єкта ПІВ у митному реєстрі шляхом внесення інформації в електронному вигляді до єдиної автоматизованої інформаційної системи органів ДФС (п. 2.6 Порядку № 648).
Таким чином внесення передоплати за реєстрацію прав інтелектуальної власності в митному реєстрі законодавчо не передбачено.
Який порядок митного контролю і митного оформлення товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності?
Відповідно до ч. 1 ст. 397 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495 - VI (далі - МКУ) контролюючі органи в сприяють захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України відповідно до МКУ та інших законів України.
Митний контроль і митне оформлення товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, та ввозяться на митну територію України або вивозяться з митної території України, здійснюються в загальному порядку з урахуванням особливостей, встановлених МКУ та іншими законами України (ч. 2 ст. 397 МКУ).
При цьому згідно до ч. 3 ст. 397 МКУ заходи, пов’язані з призупиненням митного оформлення відповідно до положень розділу XIV, застосовуються контролюючими органами щодо товарів, які ввозяться на митну територію України для вільного обігу або вивозяться для вільного обігу за межі митної території України, за винятком: особистих речей громадян; товарів, які містять об’єкти права інтелектуальної власності, що охороняються відповідно до закону, та які переміщуються через митний кордон України для власного використання громадянами і не призначені для виробничої чи іншої підприємницької діяльності, сумарна вартість та/або вага яких не перевищує обмежень, встановлених ч. 1 ст. 374 МКУ; припасів.
Вивезення з митної території у незмінному вигляді товарів, митне оформлення яких призупинено за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності, забороняється до завершення процедури такого призупинення (ч. 4 ст. 397 МКУ).
